Чтение онлайн

ЖАНРЫ

Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах
Шрифт:

Альтані Іполит Карлович (1846, Катеринославська

губернія — 1919, Москва) — диригент, хормейстер та пе-

дагог. Член Французької академії мистецтв з 1895 року.

Альтман Натан Ісайович(1889, Вінниця — 1970)

живописець, графік, художник театру. У 1910-1911 ро-

ках навчався у Вільній російській академії в Парижі.

Амбодик-Максимович Нестор Максимович (1744,

с.Веприк,

тепер Полтавської області — 1812, Пе-

тербурґ, Росія) — вчений-енциклопедист, доктор ме-

дицини, геральдист, ботанік, фітотерапевт. Закінчив

Страсбурзький університет, де захистив докторську

дисертацію (1775).

Андрієвський Іван Самійлович (1759, Чернігівщи-

на — 1809) — перший український і російський профе-

499

сор ветеринарії, доктор медицини. Переклав із фран-

цузької мови «Новий повний методичний лікарський

порадник» у 3-х частинах (1793) та інші книги з вете-

ринарії.

Андрієнко-Нечитайло Михайло Федорович (1894,

Херсон — 1982, Париж) — живописець і художник те-

атру. З 1920 року за кордоном, з 1923 року в Парижі.

Входив до паризького Театру українських митців.

Андрусов Микола Іванович (1861, Одеса — 1924,

Прага, Чехія)

— геолог, стратиграф, палеонто-

лог. Професор Юр'євського (1896-1905), Київського

(1905-1912) і Таврійського (1918-1920) університетів.

У 1920-1922 роках жив у Франції, працював в Сор-

бонні (1921-1922).

Анна Ярославна (близько 1032, Київ — після 1075,

вірогідно Санліс, Франція)

— дочка Вели-

кого князя Київської Русі Ярослава Мудрого, дружи-

на французького короля Генріха І Капета, з яким уро-

чисто одружилася в Реймсі 4 серпня 1049 року. Після

смерті Генріха І (1060) була регентшею під час прав-

ління свого малолітнього сина Філіппа І.

Антонович Катерина, Серебрякова (1884, Харків —

1975, Вінніпеґ, Канада) — живописець, графік, педа-

гог. З 1923 року в Чехословаччині, Італії, Швейцарії,

Німеччині, Франції. З 1945 року — в Канаді.

Архипенко Олександр Порфирович (1887, Київ —

1964, Нью-Йорк, США) — скульптор, живописець і

графік. У 1908-1921 роках жив і працював в Парижі.

Ахматова Анна Андріївна, дівоче прізвище Горенко

(1889, Одеса — 1966, Домодєдово Московської області,

Росія; похована

в Комарово, поблизу Петербурґа) —

500

поетеса. На її ранню творчість вплинули вірші фран-

цузьких поетів П.Верлена, Ш.Бодлера та інших. У 1910,

1911 та 1965 роках відвідала Париж, де у 1910 році ху-

дожник А.Модільяні зробив її олівцевий портрет.

Бабій Іван(1895, Херсонщина — 1945, Париж)

живописець, рисувальник. З 1925 року жив і працю-

вав у Парижі.

Бардах Яків Юлійович(1857, Одеса — 1929) — мі-

кробіолог. У 90-х роках 19-го століття стажувався в

лабораторіях Роберта Коха в Берліні та Луї Пастера

в Парижі.

Бах Олексій Миколайович (1857, Золотоноша,

тепер Черкаської області — 1946, Москва, Росія)

біохімік, революційний діяч, організатор науки. У 1885

році емігрував за кордон. Здійснював наукову роботу в

Колеж де Франс у Парижі (1890). 1917 року повернув-

ся в Росію.

Башкирцева Марія Костянтинівна (1860, с. Гав-

ронці, тепер Полтавської області — 1884, Париж)

живописець. З 1870 року жила у Франції. У 1877-1881

роках навчалася в академії Р.Жульєна в Парижі.

Безредка Олександр(1870 — 1940) — бактеріолог.

Закінчив Новоросійський (Одеський) університет,

учень І. Мечникова. Дістав ступінь доктора в Паризь-

кому університеті, відтоді асистент, професор і з 1916

року заступник директора Пастерівського інституту в

Парижі. Автор багатьох наукових праць, переважно з

вакцинації та імунітету.

Бердяєв Микола Олександрович (1874, Київ —

1948, Кламар, поблизу Парижа) — філософ, літера-

тор, публіцист, громадський діяч. По материнській лі-

501

нії споріднений з французьким домом де Шуазель.

У вересні 1922 року через повне розходження з кому-

ністичною ідеологією висланий за кордон. До середи-

ни 1924 року жив у Берліні, потім поблизу Парижа, в

Кламарі, де й помер.

Бернштейн Сергій Натанович (1880, Одеса — 1968,

Москва) — математик. Закінчив Паризький універси-

тет (1899) і Паризьку політехнічну школу (1901). Іно-

земний член Паризької академії наук.

Білосельський-Білозерський Сергій Костянтино-

вич(1867 — 1951) — князь, нащадок давнього укра-

їнського роду, генерал-майор російської армії. Був

рекомендований Олексієм Бутовським до складу Між-

народного Олімпійського Комітету (МОК), в якому пе-

Поделиться с друзьями: