Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах
Шрифт:
альні винищувальні загони і групи. Він розробив по-
над 20 прийомів атаки і виходу з неї для літаків різних
типів, які виклав у «Пораднику льотчику-винищува-
чу». Крутень радив льотчикам завжди робити напад
433
Українсько-французькі зв'язки ________________________________________________________________________________
в особах, подіях та легендах
раптово,
пере-
вагу у висоті й атакуючи
противника з боку сонця.
Значним внеском Крутня
в тактику повітряного бою
було обґрунтування ефек-
тивності й доцільності пар-
ного польоту. Ведення бою
парами було прийнято в
усій російській винищу-
вальній авіації. Його пра-
ці «Повітряний бій», «На-
вала
чужоплемінників»,
«Тип апарата-винищувача»,
434
Українсько-французькі зв'язки ________________________________________
в особах, подіях та легендах
Художник Тарас Шевченко.
«Що думалось у Лон-
Аскольдова могила. 1845рік. доні», «Військова авіація у
435
Франції» були посібниками для льотчиків у роки Пер-
шої світової війни.
Крутень загинув молодим, йому не було ще двадцяти
семи років. 19 червня 1917 року, повертаючись із бойо-
вого завдання і здійснюючи посадку літака без пального
на своєму аеродромі біля села Плотичі поблизу Терно-
поля, Крутень розбився.
З приводу загибелі одного із найвідважніших льот-
чиків російської авіації в одній із газет писали: «Після
великого Нестерова він був найвидатнішим бойовим
льотчиком... Для характеристики бойової діяльно-
сті загиблого авіатора досить зазначити, що тільки за
один останній тиждень ним було збито три німецьких
літака».
Крутень був нагороджений багатьма російськими
бойовими орденами, серед них ордена Святого Георгія
4-го ступеня, Святого Володимира 4-го ступеня з ме-
чами і бантом, Святої Анни 4-го ступеня з надписом
«За хоробрість», та георгієвською зброєю.
Євграф Миколайович Крутень похований у рідно-
му Києві на Аскольдовій могилі поруч з іншим видат-
ним льотчиком Петром Миколайовичем Нестеровим
(1887-1914). У 1935 році кладовище на Аскольдовій мо-
гилі ліквідували і останки видатних льотчиків перепо-
ховали на Лук'янівському цвинтарі Києва.
436
НЕСТОР МАХНО
(1888 — 1934)
провідник масового повстанського руху українсько-
го селянства у 1918-1921 роках
Нестор Іванович, Нестор Іва-
нович! Чому так вийшло?
З пісні
У
липні
1934
року
в
одно-
му
із
шпиталів
Парижа
від
туберкульозу
і
ран
помирав
Нестор
Іванович
Махно,
ім'я
якого
в
роки
кривавої
і
безпощадної
Громадянсь-
кої
війни
стало
символом
народного
руху
в
Україні,
437
увійшовшого
в
історію
під
назвою
махновщини.Про
Махна
написа-
но
багато
неправди.
За
ча-
сів
комуністичного
режиму
більшовики
оцінили
мах-
новщину
як
прояв
дрібно-
буржуазної контрреволюції і бандитизм. Така оцінка
народного руху виправдовувала знищення його учас-
ників як звичайних бандитів, грабіжників і насильни-
ків. Фальсифікація подій, пов'язаних із махновським
рухом, тривалий час не давала можливості зрозуміти
і усвідомити це значне історичне явище, головним ге-
438
роєм якого був народний захисник, відважний отаман
батько Махно.
Нестор Іванович Махно народився 8 листопада 1888
року в селі Гуляй-Поле Катеринославської губернії,
тепер місто Гуляйполе Запорізької області, в родині
бідних селян Міхненків — Івана Радивоновича і Євдокії
Матвіївни. Щоб відстрочити призов сина до армії, мати
виправила метрику Нестора, і офіційна дата його на-
родження стала 8 листопада 1889 року. У подальшому
це врятувало йому життя. Вуличним прізвиськом роди-
ни Міхненків було Махно, воно і стало прізвищем дітей.
Нестор був п'ятим сином. Один із його старших братів
помер юнаком, а троє — Омелян, Сава і Григорій —
билися в загонах Нестора і загинули в боях. Батько по-
мер, коли Нестору не було ще й року. Сирота, живучи