Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах

яка тривала шістнадцять років. Отже, три дні тому я

одружився на єдиній жінці, яку кохав, яку кохаю біль-

ше, чим колись, і буду кохать до самої смерті. Союз

цей, гадається мені, — нагорода, яка подарована мені

богом за численну мінливість моєї долі, за роки праці,

за звідані і подолані труднощі. У мене не було ні щас-

ливої юності, ні квітучої весни, зате буде саме соняч-

не літо і сама тепла осінь». Одначе його мріям не суди-

лось здійснитися.

Треба було з'їздити в Київ, щоб вписати пані де

Бальзак до паспорта чоловіка і одержати візу на виїзд

з Російської імперії. Під час цієї подорожі Бальзак ді-

став запалення очей. Він не може ні читати, ні писати.

190

Наприкінці квітня подружжя виїхало в Париж. Їх по-

дорож була жахливою. Дороги розвезло, карета зав'я-

зала у багнюці по самі двері. Майже сліпий Бальзак

хапався за серце і важко дихав. Близько місяця трива-

ла подорож хворого письменника з жінкою з Бердиче-

ва до Парижа.

З кінця червня Бальзак вже не виходив з кімнати.

Близько двох місяців боровся він зі смертю. Під час

хвороби Евеліна була вірною і мужньою доглядальни-

цею. 18 серпня 1850 року об 11-й годині почалася агонія.

Після обіду попрощатися з Бальзаком приїхав Віктор

Гюґо. Повернувшись додому, він сказав своїм друзям:

«Панове, в ці хвилини світ втрачає велику людину».

У цей же день об 11-й годині 30 хвилин Бальзак помер.

Він бажав усього: кохання, багатства, геніальності,

слави. Він досягнув усього,

чого бажав.

Ежен Жиро написав па-

стеллю портрет Бальзака

на смертнім одрі. Скульп-

тор-формувальник

Мар-

мініа зробив зліпок з руки

померлого.

Відспівування відбулося

21 серпня. Його поховали

на кладовищі Пер-Лашез.

Біля могили Віктор Гюґо

виголосив промову: «Пан де

Бальзак, — сказав він, —

Художник С.

був одним із перших поміж

Яковлєв.

великих, одним із кращих

Портрет Оноре де

Бальзака.

191

поміж обраних. Усі його твори створюють єдину кни-

гу, повну життя, яскраву, глибоку, де рухається і діє

уся наша сучасна цивілізація, яка втілена в образах,

цілком реальних, але овіяних тривогою і жахом. Тво-

ріння, яке він нам залишив, — величне і довговічне, ... ,

з вершини якого відтепер буде сяяти його слава!»

Твори Бальзака стали відомі в Україні у 30-х роках

19-го століття, багато з них перекладені на українсь-

ку мову. У Верхівні, в будинку, де жив письменник, у

1959 році створена кімната-музей. Його ім'ям названа

одна з вулиць Києва.

200-річчя від дня народження письменника від-

значено українською поштою випуском марки з пор-

третом Оноре де Бальзака, факсиміле його підпису та

зображенням костьолу Святої Варвари в місті Берди-

чеві, а також конверта «Перший день» із портретами

Оноре де Бальзака та Евеліни Ганської.

192

КАРЛ БРЮЛЛОВ

(1799 — 1852)

російський живописець

Моє життя можна порівняти

зі свічкою, яку палили з обох кін-

ців, а посередині тримали розпе-

ченими щипцями.

Карл Брюллов

Видатний

російський

живописець

французько-

го походження Карл Пав-

лович Брюллов увійшов в

історію України як людина,

яка брала діяльну участь у

визволенні з кріпацької не-

волі Тараса Григоровича

Шевченка, майбутнього ве-

ликого поета і художника,

пророка української нації.

Карл

Брюллов

народив-

ся

в

Петербурзі

23

груд-

ня

1799

року

в

родині

ака-

деміка

орнаментальної

ску льптури Павла Івановича Брюлло. Предками ро-

сійських Брюлло були французи. Прадід Карла Ґеорґ

Брюлло приїхав в Росію у 1733 році.

193

Семеро дітей Павла Івановича мали гарні художні

здібності, двоє з них — Олександр86 і Карл — стали ви-

датними художниками.

194

Карл з дитинства захоплювався малюванням і деся-

тирічним хлопчиком був зарахований до Петербурзь-

кої академії художеств, де він вчився дванадцять ро-

ків. Завдяки природженій обдарованості і батьківським

урокам він відразу став одним із кращих учнів Ака-

демії. Разом із ним навчався його старший брат Олек-

сандр.

У 1821 році Карл Брюлло успішно закінчив Акаде-

мію з Великою золотою медаллю, роком раніше акаде-

мію закінчив брат Олександр, який став архітектором.

На успіхи братів Брюлло звернуло увагу Товари-

ство заохочення художників. Воно домоглося дозво-

лу імператора послати братів своїми пенсіонерами за

кордон для удосконалювання майстерності. У зв'язку

з подорожжю за кордон за імператорським велінням

до їх прізвища була додана літера «в», і в історію ми-

стецтва вони увійшли як Карл і Олександр Брюллови.

У 1822 році брати виїхали в Італію. У музеях Італії