Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах

326

ким Союзом, виступив по радіо і привітав Гітлера, по-

рівнявши його з Жанною д'Арк. Після цього більшість

емігрантів відвернулася від нього. Ненавидячи і зне-

важаючи Гітлера, він, як і Черчілль, вважав, що «хоч

з чортом, але проти більшовиків». Поетеса Ірина Одо-

євцева, яка близько знала Мережковського і часто зу-

стрічалася з ним у Парижі, писала в своїх спогадах

«На берегах Сени» (Париж, 1983): «Його поведінка під

час війни, його так звана зрада Росії — «гітлерство»,

промови по радіо і інше... робилося тільки «з підлості»

і не стосувалося його справжніх поглядів і почуттів...

Поклавши руку на серце, підтверджую, що Мереж-

ковський до свого останнього дня залишався запе-

клим ворогом Гітлера, ненавидячи і презираючи його

як завжди.. , він вважав його мерзотником, неосвіче-

ним нікчемством, до того ж напівбожевільним. Він

все життя торочив про Антихриста, але коли цей Ан-

тихрист, яким можна вважати Гітлера, з'явився перед

ним, — Мережковський не розгледів, не впізнав його».

Дмитро Сергійович помер з тавром колабораціоні-

ста161 9 грудня 1941 року. На його відспівування в пра-

вославній церкві на вулиці Дарю в Парижі прийшло

всього декілька чоловік.

327

МИКОЛА БУРАЧЕК

(1871 — 1942)

український живописець-пейзажист,

художник театру, актор

Кохаюсь я в природі, люблю кож-

ний її шматок, форму, освітлення,

колорит. Все це хвилює мене, дає

мені глибокі переживання, почут-

тя радості, щастя.

Микола Бурачек

Природа щедро наділи-

ла Миколу Бурачека ба-

гатогранним талантом. Він

був не тільки видатним

майстром пейзажного жи-

вопису, а й відомим теат-

ральним художником, чу-

довим актором, педагогом,

письменником, мистецт-

вознавцем і громадським

діячем. На творчість Бура-

чека як художника значний

вплив справили французь-

кі живописці — «барбізон-

ці» та імпресіоністи.

Микола Григорович Бурачек

народився 16 березня

1871 року в місті Летичеві, нині Хмельницької обла-

сті, в родині поштового службовця. Незабаром батька

перевели в Кам'янець-Подільський, де він став пошт-

328

мейстером. Батько був любителем живопису, непогано

малював і з дитячих років прищеплював любов сина до

мистецтва. У гімназії на хлопця звернув увагу вчитель

малювання, який познайомив його з основами рисун-

ка. У 1879 році помер батько, а через два роки — мати.

Лише завдяки допомозі родичів Миколі пощастило за-

кінчити гімназію.

У 1888 році Бурачек вступив до Київського універси-

тету, але за участь у студентських заворушеннях був

виключений з нього і висланий в Симбірську губернію.

Повернувшись із заслання у Кам'янець-Подільський, Бу-

рачек вступив до місцевої трупи російської драми і став

актором. Сімнадцять років виступав Бурачек під псевдо-

німом Соломін у комедійних ролях на сценах різних теа-

трів. У складі гастрольних труп побував у багатьох містах

Росії, України і Білорусі. Йому доводилося грати з таки-

ми визначними акторами, як Мамонт Дальський162 та

Віра Коміссаржевська163. Незважаючи на труднощі ко-

чового акторського життя, він не залишав занять живо-

писом, писав пейзажні етюди, пробував свої сили як теа-

тральний декоратор. Бурачек був талановитим майстром

міміки і йому пророкували блискучу акторську кар'єру

на сценах столичних театрів. Однак потяг до живопису

взяв гору, і він назавжди залишив театр.

Залишивши у 1905 році сцену, Бурачек деякий час

навчався в Київській рисувальній школі Миколи Му-

рашка164 і жив літературною працею. Його оповідання,

нариси і рецензії під псевдонімом Каменцев охоче дру-

кували газети і журнали. Того ж року він бере участь у

художній виставці, організованій у лютому — березні

у Львові в Салоні Латура. На ній вперше спільно пред-

329

ставили свої твори відомі художники східних і захід-

них областей України. Серед учасників виставки були

Ф.Красицький165, М.Жук166, І.Труш167, А.Манастирсь-

кий168 та інші. Ініціатор і організатор виставки І.Труш

серед кращих творів відзначив пейзажні етюди Бура-

чека, назвавши їх прегарними. Твори митця прихиль-

но зустрічали і в Києві, де він постійно проживав.

Видатний польський пейзажист Ян Станіславсь-

кий169, переглянувши етюди Бурачека, схвально від-

гукнувся про них і переконав його у необхідності одер-

жання ґрунтовної художньої освіти. Він запропонував

йому вступити до Краківської академії художеств, де

керував пейзажною майстернею. Краківська академія

виникла у 1897 році на базі школи образотворчого ми-

стецтва. Вона стала одним із центрів формування ми-

стецтва польського і українського народів, які гостро

відчували на собі національний гніт і кожен з яких бо-

ровся за створення своєї самобутньої національної

культури. Цей молодий навчальний заклад до вступу в

нього Бурачека закінчили такі визначні майстри укра-

їнського живопису, як Іван Труш (1897), Олекса Нова-

ківський170 (1900), Михайло Жук (1904).

З 1905 року Бурачек навчався у пейзажній майстер-