Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах

ред них були відомі французькі скульптори А.Бурде-

ль195, Ш.Деспьо та інші, а також українські скульпто-

ри Л.Блох та М.Паращук.

Бути учнем Родена означало прилучатися до його

творчого життя, спостерігати його за роботою. Працез-

342

датність і плідність Родена справляли велике вражен-

ня на учнів і розпалювали жадобу працювати. Бачачи

незліченну кількість його робіт, учні починали розумі-

ти, що тільки люблячи своє мистецтво так, як любив

його Роден, можна досягти великого успіху.

Роден мав великий педагогічний талант і щиро праг-

нув передати свій досвід молоді. Щотижня він прово-

див бесіди зі своїми учнями, обговорюючи їхні роботи.

Ці бесіди були підпорядковані глибоко продуманій си-

стемі художніх поглядів майстра, вони послідовно роз-

вивали здібності учнів і спрямовували їх творче мис-

лення.

Головним у педагогічній системі Родена була орієн-

тація молодих скульпторів на уважне і чуйне вивчення

природи, насамперед людини, та зв'язок художнього

образу з реальною дійсністю. Його бесіди запалювали

учнів любов'ю до природи,мистецтва, праці, бажанням

до самостійних пошуків, в яких він бачив сенс усієї ро-

боти. Роден казав учням, що мистецтво — велика, на-

полеглива праця і що обдарованість без праці — без-

плідна, а таланти розвиваються внаслідок упертої

праці і терпіння. Він повторював, що «наш вчитель —

це природа, яку ми завжди маємо перед собою, а наші

порадники — це старі майстри». У творчості Роден не

визнавав поспіху і казав учням: «У мистецтві не можна

поспішати. Закон однаковий для всього світу. Хіба по-

спішає дерево, коли росте? Хіба поспішає пагорб, коли

земля на ньому поступово нашаровується? А худож-

ники поспішають, працюючи над витвором мистецтва,

коли тут, як і в усьому, потрібна поступовість, обереж-

ність і неквапливість!» Працюючи над якоюсь річчю,

343

Роден попередньо робив дуже багато етюдів. Від учнів

він вимагав того ж самого.

В останні роки життя Роден жив у мальовничій міс-

цевості на березі Сени в Медоні, поблизу Парижа. Тут

посеред чудового парку була його вілла, будинок-му-

зей і майстерня для роботи. У парку було озеро, а на

озері жили лебеді — його гордість. Роден дуже любив

квіти, їх постійно приносили йому учні, прихильни-

ки, друзі, знайомі. На стінах вілли висіли картини його

друзів-художників. Тут були твори Фальгієра196, Кар-

рьєра197, Ван Ґоґа198, його власний портрет, написаний

художником Легро199, та твори багатьох інших худож-

ників.

Роден працював шість днів на тиждень, а сьомий

день (субота) був у нього прийомним. У цей день він

приймав учнів, гостей і ділових людей. Працював ми-

тець з ранку до вечора, але години відпочинку ста-

ранно оберігав і не любив, щоб йому заважали. Снідав

майстер об 11-12-й годині дня, а обідав о 7-8-й годині

вечора. Організованість у праці і відпочинку, його аку-

ратність були прикладом абсолютного порядку.

У стосунках з людьми був надзвичайно люб'язний і

м'який, дуже цікавився тим, що про нього писалося чи

говорилося. А писали про нього дуже багато. Ставлен-

ня до критики він висловив у своєму «Заповіті»: «При-

ймайте справедливу критику, ви легко її розпізнаєте.

Справедлива та критика, яка підтверджує ваші сумні-

ви. Але не піддавайтеся критиці, яку заперечує ваша

свідомість! Не бійтеся несправедливої критики».

Роден чудово знав літературу і слідкував за її нови-

ми течіями. Часто цитував грецьких трагіків, захоплю-

344

вався творами В.Гюґо, О.Бальзака, Данте, який навіяв

йому цілий ряд тем.

Поряд з літературою Роден любив музику і особли-

во старих класиків: Бетховена, Баха, Гайдна. Не менш

любив і танець, перевагу віддавав вільному пластично-

му танцю. Тому він захоплювався творчістю Айседори

Дункан200, знайшовши в її особі однодумницю. Захо-

плюючись сучасною хореографією і продовжуючи по-

шуки в зображенні руху в скульптурі, створив етюд

«Па-де-де» (1908), присвячений Айседорі Дункан.

У другій половині свого життя Роден став завзятим

колекціонером, головним чином античної і середньо-

вічної скульптури. Музейна колекція була його горді-

стю, і він, демонструючи якусь річ, любовно повертав

її на всі боки. Тепер ця колекція та інші художні тво-

ри, зібрані митцем, знаходяться в Музеї Родена в Па-

рижі (готель Бірон).

Бельґійський письменник Жорж Роденбах

(1855-

1898), шанувальник таланту Родена, сказав про нього

такі слова: «Роден не тільки найбільший витвір приро-

ди, він сам є силою природи. Він творить, як природа,

користуючись її засобами. Він різноманітний, як при-

рода. У його творіннях є все — від тонкої, як стеблина,

німфи до Бальзака, могутнього й неспокійного, як море.

Він плідний, як природа. Він могутній і в той же час

ніжний, як вона. Він добрий і разом з тим буває суво-

рий й жорстокий, як вона. Нарешті, як природа, він на-

лежить і буде належати всім країнам, епохам, часам».

Роден помер 17 листопада 1917 року в Медоні, побли-

зу Парижа. Похований у своєму парку. На могилі ху-

дожника встановлено його скульптуру «Мислитель».

345

ЛЕОНОРА БЛОХ

(1881 — 1943)

український скульптор, педагог