Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах

мів, пристрасний драматизм художніх образів, доско-

налість пластичних засобів. У скульптурі Роден зро-

бив те ж саме, що й імпресіоністи в живопису. Реалізм

скульптора поєднує правдивість у передачі натури і

символічне узагальнення.

Слава прийшла до Родена після створення статуй

«Бронзовий вік» та «Крокуюча людина» (обидві 1877).

Наступним великим твором був «Іоанн Хреститель»

(1879), де втілена ідея руху.

У 1880 році Роден розпочав роботу над багатофігур-

ною композицією «Ворота пекла», яка символічно від-

творює людські пристрасті. Композиція призначалася

для оформлення вхідних дверей Музею декоратив-

них мистецтв у Парижі. Її образи були навіяні «Боже-

ственною

комедією» найулюбленішого поета Родена

Данте Аліґ'єрі (1265-1321). Робота над композицією

339

тривала до самої смерті скульптора. Працюючи над

«Воротами пекла», Роден виконав багато станкових

скульптур, в яких використав фігури і образи цієї го-

рельєфної композиції, і вони стали самостійними тво-

рами («Три тіні», 1880; «Єва», 1881; «Поцілунок», 1886;

«Мислитель», 1888).

Родена цікавив людський аспект «Божественної ко-

медії» Данте. Персонажі «Воріт пекла» втілюють не

потойбічні муки, а прижиттєві страждання людства.

Скульптор пластичними засобами виразив відчай та

біль, трагедію старості, пригніченість людини силами,

які стоять над нею. Центральна фігура композиції —

«Мислитель» — стала найпопулярнішим творінням

майстра. «Мислитель» у болісному напруженні нама-

гається розгадати загадки буття.

Однак людина у Родена не тільки істота, яка страж-

дає, але й героїчна постать, яка здатна до високих по-

ривань.

У 1884 році скульптор дістав замовлення від муніци-

палітету міста Кале189 на проект пам'ятника на честь

його громадян, які пожертвували собою, аби врятува-

ти все населення міста. Над пам'ятником «Громадяни

міста Кале» Роден працював протягом 1884-1888 ро-

ків. Пам'ятник було встановлено у 1895 році. Основою

для його створення стала давня французька «Хроні-

ка Фруассара», яка оповідає про захоплення англійця-

ми міста Кале у період англо-французької Столітньої

війни 1337-1453 років190. Загарбники поставили вимо-

гу, щоб шість найповажніших громадян вийшли до них

з ключами від міста і пожертвували своїм життям за-

ради порятунку інших громадян. Роден створив мо-

340

нумент у бронзі: шість людських фігур на весь зріст

ідуть один за одним назустріч смерті. Фігури об'єд-

нані спільним поривом і символізують ідею жертов-

ності в ім'я свободи. Головний зміст твору — пережи-

вання людини перед обличчям смерті, які виходять за

межі конкретного місця та часу і тому належать всьо-

му людству.

Широко відомі пам'ятники

Родена О.Бальзаку191

(1893-1897), К.Лоррену (1889), В.Гюґо (1886-1900).

Окреме місце серед них займає пам'ятник славетно-

му романісту Бальзаку, замовлений у 1893 році Коміте-

том товариства літераторів. Скульптор зобразив Баль-

зака на весь зріст у хламиді, в якій письменник мав

звичку працювати. Роден ліпив автора «Людської коме-

дії» в кількох позах. Представляючи остаточний варіант

скульптури, Роден казав: «Я хотів зобразити в цій фігу-

рі не людину, а надлюдину, якою був Бальзак. Для того,

щоб написати «Людську комедію», щоб побачити все,

що бачив Бальзак, треба бути надлюдиною, треба бути

генієм. Тому його не можна було зображати абсолют-

но реалістично, треба було зробити так, аби відчувало-

ся, що перед вами не людина, а стихія! Мені дорікали,

що я зробив Бальзака не досить схожим. Як я можу по-

годитися з цим! Мистецтво ліплення не є копіюванням

природи. Правда, це й не вигадка. Але це інтерпретація

природи, і кожен митець інтерпретує її по-своєму».

Статуя Бальзака була виставлена в Салоні 1898 року

і викликала широку й надто гостру полеміку, яка три-

вала вісім років і отримала в літературі назву «Справи

Бальзака». Вона була встановлена в Парижі на буль-

варі Распай і в сучасній французькій критиці вважа-

341

ється такою, що відкрила «шлях у двадцяте століття,

шлях, яким Роден увійшов у вічність».

Споглядаючи цей твір, не можна не згадати слова

Родена: «Я хочу виразити усю правду, а не лише ту,

що впадає в око».

Для творчості Родена характерна зосередженість на

образі людини. Його портретні твори приковують ува-

гу правдивістю образної характеристики. Роден ство-

рив портрети багатьох видатних людей різних кра-

їн і часів, передав їхню неповторну індивідуальність

(Ж.П. Лоранс192, 1881; Ж.Далу193, 18 8 3; В.Гюґо, 1883;

мадам де Вікуна, 1884; мадам Руссель, 1888; Роза Бе-

ре194, 18 9 0; Б.Шоу, 1906; В.А. Моцарт, 1910 та інші).

Широко відомі його алегоричні та символічні твори:

«Думка» (1886), «Вічний кумир» (1889), «Вічна весна»

(1894). Роден також відомий як рисувальник та офор-

тист. Його рисунки ще за життя художника приверта-

ли пильну увагу сучасників. Друг Родена Фенай у 1897

році випустив розкішним виданням його вибрані ри-

сунки й етюди до «Воріт пекла».

Всесвітня виставка 1900 року, на якій Роден в окре-

мому павільйоні показав 168 своїх скульптур, при-

вела його до вершин світової слави. Його творчість

стала яскравим втіленням гуманізму і мала величез-

ний вплив на скульпторів багатьох країн світу. Двері

його майстерні були завжди відчинені для учнів. Се-