Вибрики Золотого Теляти

Розвялася, як туман, мперська надбудова Радянсько держави. Залишилася Украна. Самостйна Украна. Славко Пузик, як вс жител Укрансько Радянсько Соцалстично Республки став громадянином незалежно Укрансько держави. Але, що це тепер за держава? Де тепер заски Батьквщини - в чих вони руках, як до них дстатися, щоб вдгребти й соб частинку незлченного незлченого народного добра? Ц питання розривали на шмаття стражденну душу Славка Пузика - знамените Шекспрвське "бути, чи не бути?" було просто дитячою забавкою в порвнянн з цими доленосними питаннями.

Звичайно, нововдтворена на уламках Радянського Союзу незалежна Укранська держава проголошувала себе демократичною, соцальною, правовою так дал, хоча спершопочатку була насправд тльки уламком Радянського Союзу, сталнська конституця якого теж проголошувала найгуманстичнш цнност, пд гаслами котрих проливалися рки невинно кров й пддавалися геноциду цл народи. Офцйно виголошеною метою нововдтворено незалежно Укрансько держави була побудова сучасного демократичного капталзму замсть середньовчного феодального радянського соцалзму. Тобто, простше кажучи, до основи всього того найкращого, що все ж таки було в радянському минулом, малося додати все те найкраще, чого досягла Захдна цивлзаця в удосконаленн демократичного капталзму - такою мала б бути нововдроджена Укранська держава. Але насправд все з перших крокв пшло з точнстю до навпаки, адже Украна була тод насамперед все ж таки уламком Радянського Союзу: все найгрше, притаманне радянському минулому, виявилося найживучшим почало притягувати до себе все найгрше, що було притаманне вльному капталстичному свтов, тобто те, чим славився дикий капталзм трьохсотлтньо давнини - на такому от рунт й почалася розбудова ново самостйно Укрансько держави.

Високопоставлен компартйн бонзи, котрих розвал Радянського Союзу застав при пануванн на теренах Украни, прихопили соб хто скльки мг згдно з займаною посадою: вд заводв фабрик до магазинв коскв. Так миттво народилася нова укранська "елта", принаймн економчна, котрй Украна була цкава лише з приводу викачування з не якомога бльшо клькост "бабла" за допомогою захоплених засобв виробництва, створених, до реч, поколннями радянських рабв, котрих тепер "нова елта" виршила таким чином вже вдверто й офцйно, без зайвих деологчних маскувань перетворити на рабв укранських. Найпрогресивншою дею для цих скоробагатькв була, звичайно, думка про те, що грош не пахнуть, хоча нюхати грош вони ой як любили.

Як же Славков було пробитися до загальнонародного добра, котре тепер перейшло до приватних рук колишнх секретарв парткомв голв усляких рад. У власност ж см" Пузикв на той час була лише старенька хата, деклька голв домашньо скотини та купа реманенту - це все, на що можна було розраховувати Славков в нових умовах: весь накопичений комсомольсько-активстський каптал тепер став звичайним непотребом, як зрештою й росйська мова, адже державною в Укран, як належить, була проголошена мова укранська, котру Славко теж знав добре, але яка вд цього знання, як вд будь-якого знання взагал, користь була тепер, Славко не знав.

А все змнювалося з такою калейдоскопчною швидкстю, що у вихор цього калейдоскопу змн взагал неможливо було вихопити й усвдомити хоч якийсь змст сенс новостворюваних часом суспльних вдносин, як нових понять, як з'являлися на означення цих нових вдносин. Хоча деяка усталенсть у свдомост народу щодо цнносних вдносин в суспльнй рарх все ж потроху наставала. От, наприклад, самими найпопулярншими професями для молод дуже скоро стали серед хлопцв бандити банкри, що власне було одню професю, оскльки видатн перш ставали другими, а найвидатнш з перших других ставали депутатами; серед двчат же найбльшою популярнстю стали користуватись профес модел й проститутки, що власне теж було одню професю, оскльки перш й друг нагадували сполучен посудини, вмст яких безладно переткав з одн в ншу, а найвидатнш з перших других ставали секретарками бандитв банкрв. А все це разом було "вершками" тогочасного укранського перехдного суспльства, а з цих "вершкв" ще рекрутувалися всляк "зрки", як здебльшого бгали в телевзор з мкрофонами демонстрували пд музику еротичн принади свого молодого красивого тла.

Ясна рч, серед цього не вельми широкого вибору можливостей Славков, хочеш не хочеш, довелося зупинитися на бандитах, адже стати вдразу банкром або депутатом, проминувши бандитський щабель, було неможливо, а перспективи модел чи проститутки й зовсм не посмхалися Славков, то не через його стать (як кажуть, на всяку пропозицю свй покупець), а через його фзичн дан - нде правди дти, не найпершим красенем був наш Славко.

Отже, виршив Славко стати бандитом, а саме рекетиром: "р-р-рекетир-р-р" - звучить просто таки як лев'ячий рик. Рекетир - це було круто, це було таке модне серед молод слово на означення модно профес: ходи соб збирай грош, а як назбираш досить, щоб нормально занести в ус владн кабнети, то можеш тод й сам стати солдним "меном" - хоч бзнесменом, хоч банкром, хоч депутатом. Щоправда, стосовно фзичних даних Славка, то були вони не вдповдними для профес рекетира, як для профес проститутки, але рч тепер була вже не в зайвй для рекетира крас, а в фзичнй сил, точнше у вдсутност фзично сили у Славка. Бо для достойного заняття рекетом потрбна була неабияка фзична сила, адже примусити когось подлитися з тобою своми статками - заняття не для слабакв.

Славко вже почав був серйозну роботу в цьому напрямку: на подвр' Пузикв з'явився турнк, щоранку Славко своми пробжками вводив сусдв у стан остовпння - одне слово, робота закипла не на жарт. жодного сумнву, що й тут, як у випадку з комсомолом знаннями, Славко добився б бажаних результатв, адже на кону було досягнення головно мр всього Славкового життя - опанування добра, тобто якнайбльшо клькост цього добра. вдверто кажучи, майбутнм "клнтам" Славка-рекетира нхто б не позаздрив, та вони все ж були порятован вд свох майбутнх стосункв з новтнм укранським Алькапоне, в досить таки неочкуваний спосб. Славко раптом знову змнив прортети свох перстпектив, причом знову кардинально.

5.

Як то кажуть, такого вд Славка нхто не очкував, як власне й Славко сам вд себе також такого нколи не очкував. Вся справа в тому, що разом з Славком у школ навчався такий соб Володька, Володька Васильченко. Володька був старшим за Славка, але вони були знайом через спльну пристрасть до комсомольсько роботи успхв у навчанн, бо обидва таким чином хотли досягти в майбутньому благополуччя, перш за все матерального. Звичайно, напряму про це нхто не говорив, а говорили лише про комунстичн деали, але все було зрозумло без слв, як кажуть, свй свояка бачить здалека, ворон ворону - друг, товариш брат.

Так от, знаючи про стинн мотиви Володькиних навчально-громадських зусиль, а ц мотиви в них повнстю збгалися, Славко няк не мг зрозумти того засобу досягнення хньо спльно мети, який Володька обрав особисто для себе, а саме - Володька хотв стати лкарем! Для Славка це було дивним незрозумлим.

Все ж було дуже зрозумло: чим вище по щаблях службово драбини ти залзеш, чим бльшим начальником станеш, тим бльше в тебе можливостей, тим ти матимеш доступ до бльшо клькост всенародного, тобто нчийого, добра - , вдповдно, зможеш бльшу купу цього добра вдгребти соб. Все ж дуже зрозумло, як двч по два - чотири. скажть, будь ласка, до чого тут медицина з цими гуманстичними, так би мовити, гпократвськими пдвалинами допомоги людям. Тим паче, що саме у Володьки аж няк не було помтно ц, необхдно для профес лкаря нотки спвчуття до всього живого, найкраще, на що могли б розраховувати, наприклад, якийсь бродячий пес, або ж необережний кт

– це добрячий копняк Володькино дебело ноги.

коли Славко, закнчуючи школу, на повну силу муштрував сво слабке, зледачле тло, готуючись до скорого вступу на заманливу стежку рекетирства, Володька Васильченко вже був студентом-першокурсником медичного нституту, причому, за чутками, Володькин батько, колишнй мсцевий парторг, а тепер власник мсцевого продуктового магазину, вдвалив за вступ свого сина в ВУЗ досить велику суму американських грошей. Як же це, думалося Славков, для того, щоб присвятити сво життя служнню людям, кожен день стикаючись з болем стражданнями, кров'ю, гном та ншими принадами недужо плот, ще треба й викласти чимало грошей? Мабуть Володька просто не пдготувався досить добре до екзаменв, провалив х, знаючи Володькину лнькуватсть, виршив соб Славко, сам продовжуючи муштрувати сво як фзичн, так моральн сили пд вдповднсть рекетирському деалу.

Але все ж таки ця нерозкрита тамниця Володькино лкарсько посвяти няк не давала спокою Славковй цкавост. врешт наш майбутнй рекетир таки виршив будь що довдатися в самого Володьки про цей його гуманстичний порив при першй-лпшй нагод. А нагода скоро таки й трапилась, як тльки Володька прихав додому чи то на вихдн, чи на канкули.

Не дуже довго обдумуючи план пдходу до розмови, Славко, пам'ятаючи про небайдужсть Вовки-комсомольця до крпких напов, купив пляшку найкращого коньяку, який тльки можна було знайти в хньому сел, тобто в магазин Володькиного ж батька, "пд'хав на гнилй коз" до Володьки. Благо, приводу шукати довго не треба було - як тльки Володька побачив пляшку, вн сам нестямився, як страшенно захотв поговорити з свом "старим приятелем".