Проза

Минувшим летом, отправившись в долго откладываемый отпуск «на материк» (признаюсь, что одним из главных побудительных мотивов этой поездки была возможность встречи со старыми колымчанами, живущими в Москве), я первым делом устремился на Иркутскую улицу, на встречу с Галиной Александровной Воронской.…

Варя звала меня. Я знал, она сейчас заплачет: ведь я никогда не обманывал ее. — Подожди, пожалуйста, — сказал я в трубку. — Чайник выключу. Я положил на стол трубку, пошел в столовую. Варя стояла под окном, кричала: — Папа! — Здесь я. Иди, опоздаешь. Она успокоилась, махнула мне и побежала…

Сражение песен - сражение языков, на которых эти песни написаны. В неопубликованных дневниках В.Турбина сохранилась запись: нашествие на страну чужеземного языка в истории всегда предшествует... чужеземному нашествию. 1959 год: идет "холодная война", окончившаяся поражением СССР, нашествием американской…

- Вегас? - единственное, что выхватил Майк из речи Джери, - Это здорово! Реально! Можно не по-детски оторваться, белого порошка кило на пять, виски литрами, да машинку арендовать, можно будет гонять по городу, - мечтательно развивал тему парень. - Ну, то, что и Майк, и Бум свою долю пропьют, я не сомневаюсь,…

Эта книга затягивает… И самое сильное впечатление оставляют четыре автобиографических этюда в конце, демонстрируя наблюдательность Манро и ее умение изобразить взлеты и падения чувств короткими мазками кисти. Entertainment Weekly На сегодня это лучший из сборников Манро. The Philadelphia…

Собеседование получилось коротким. Сначала Моршанцев рассказал о себе. Затем Лазуткина поинтересовалась, знает ли он, что Институт кардиологии и кардиососудистой хирургии — учреждение федерального подчинения и потому здешние врачи получают меньше «городских», работающих в учреждениях, подведомственных…

Мероприятие было достаточно респектабельным, чтобы не бояться туда пойти, и достаточно опасным, чтобы потом вспоминать о нем до конца сезона. Коглин умел сводить городских столпов с городскими демонами так, что выглядело это все невинной забавой. Помогало и то, что сам Коглин, который, по слухам, раньше…

Это наш долг". Заторопился. Съел яичницу прямо из сковородки - как делал всегда, пока мама не видит - залпом выпил уже остывший кофе. Ещё раз проверил сумку. - Недолго, - крикнула мама. - Ладно, - ответил Данил. Включил на телефоне музыку, наушники в уши - и уже ничего не слыша, бегом побежал…

И вместе с тем – какая мощь и ширь мифотворческого размаха и какая трогательная, интимная упрощенность в обращении с высшими формами мистического миропредставления! Земной мир – только преддверие к жизни загробной, жизни вечной. Да, но мир этот, сам по себе – изумительный шедевр, дивный филигран гениальнейшего…

Дмитрик зрозумів і побіг за якимсь паном, простягаючи руку. — Дайте, пане, милостивий… хоч копійку дайте… мати вмирають… два дні без хліба сидимо. — Проси все! — казав Гаврилко, одбираючи випрохані гроші. — Біжи он за тією панею, що на голові пір'ячко теліпається. Дмитрик побіг…

Саме як громадський діяч підійшла Ірина Вільде до створення свого найбільшого твору «Сестри Річинські». «Сестри Річинські» — продукт довголітніх шукань і невтомної праці. За первісним задумом це мала бути повість про жінок — попадю і її п'ять дочок, яких доля кинула раптово з теплої води в холодну;…

— Нехай собі буде страшний, а я приходитиму сюди стільки, скільки захочу. — Звісно, приходитимеш удень. — Коли схочу. А стане чорт поперек дороги, роги вправлю. — Ех, Богуне, Богуне! — Ой, Донцівно, Донцівно! Ти про мене не турбуйся. Візьме мене чорт, не візьме — не твоє діло, тобі ж я скажу:…

Правда, трохи встидно найстаршої доньки Павлінки, що сама плекає річну Паютку. Але що Юр'яна може зробити, коли вона ще дітородна, а Уласій плодючий… Юр'яні два роки до сороківки, а Павлінка, сердега, вже розведениця. Від такого не те що стрімголов штаненята завісиш, — сам стрімголов підеш. …УДОСВІТА…

Не маючи ані сили, ані відваги потоптати ту бридку гидоту, поволі, яку сповільненому кадрі, пересуваюся у фотель і на якусь мить прикриваю долонею очі. Я навмисне відтягую зустріч, яка повинна ось-ось відбутися з власної волі. Проте моя добровільність зараз нагадує добровільну смиренність схиленої шиї…

– Не хочу! – Цахесе, мій маленький Цахесе, та хто ж тебе встиг мови навчити? Коли ти так гарно зачесаний, коли ти так Добре говориш, то, може, й бігати навчився? Жінка завдала собі короб на плечі, малий Цахес ухопився за її фартух, і вони почимчикували в село. Дорога йшла мимо пасторського…

Вона належала до тих дітей, котрі прагнуть бачити світ упорядкованим. Якщо в кімнаті її старшої сестри панував розгардіяш порозкриваних книжок, розкиданих одеж, ліжко було незастеленим, а попільнички переповненими, то кімната Брайоні виглядала святилищем демона дисципліни: на ляльковій фермі, влаштованій…

– Ти не один! – сміюся у відповідь. – Тут дехто теж вважав, що ми збудували капличку, бо в Києві таких криниць не будують. – Але чи тобі шкодять люди з моїх книжкових бункерів? Хтось же колись мусить ворушити завмерлу історію, щоб не завмер людський дух, – не дуже напористо перечу йому. Приятель замислюється.…

Ю. Смолич активно і успішно починає опановувати водночас різні жанри прози: 1924 р. в Харкові виходить, за редакцією В. Еллана, оповідання «Кінець міста, за базаром», збірки «Неділі й понеділки» (1927), «П'ять оповідань» (1930). За соціально-побутовою проблематикою, творчою манерою ці твори середини…

Моймир . Достойно за Борислава. Какви чудеса направи той. Прослави се повече, отколкото в боя при Клокотница. Покри се с нови лаври… Вътре в шест месеца свърши войната с упоритите унгарци, разби ги, освободи Браничево и Белград, зароби предводителя графа Богомира и разпростря славата на Асеневото оръжие…

- Аді, в пазусі маю синю книжечку. Оце моя хата, і моє по­ле, і мої городи. Іду собі з нев на край світа! Книжечка від ці­саря, усюда маю двері втворені. Усюда. І по панах, і по жи­дах, і по всєкі вірі! ВИВОДИЛИ З СЕЛА Над заходом червона хмара закаменіла. Довкола неї заря обкинула…