Шрифт:
Annotation
Меньшов Олександр
Меньшов Олександр
Частина друга. Гркий попл мрй
Залзом та кров'ю . Книга перша
(Цикл "АЛОДИ")
Частина друга . Грк ий
2012-2013 рр
Меньшов О .В.
1
...Тльки-но ми оминули мис Дозорний з неприступною кам'яною фортецею Горшок на самому його кнц, що стояла на сторож столичного алоду та визврялася вбк астрального моря купою гармат, як за ним вдразу з'явилась столична гавань. Ззнаюсь - тут же оххх... отетеревв! Картина, що вдкрилась звдси, вразила мене до глибини души. справа, навть, не в розмрах заливу.
Поки пливли по моторошному астральному морю, я звсно намагався уявити соб Новоград. Серед дурнуватих думок про небезпеку мандрв з алоду на алод, напади велетенських астральних демонв на одинок корабл та страху випадково опинитися за бортом, в голов також малювалися нш картинки... про вигляд столиц... Здебльшого уявлялися яксь гарн дерев'ян хатинки. Навколо них гуляли багато одягнен люди... Ну в тому же дус...
Все це бльше рунтувалися на власнй уяв. Проте дйснсть виявилась просто вражаючою. "Отетеревв" не зможе передати усх фарб емоцй, як мене обуяли.
З фолетового, денде мсцями сруватого туману проступали контури столичного порту, за яким виднлися невеличк, проте довол акуратн слобдськ будиночки прихован помж зелених дерев, а ще дал вдкривалися види на височезн мури самого Новограду. А над всм цим височла здоровезна башта Великого мага.
В мене аж дух запнуло... Та не тльки в мене: купа народу ринула на верхню палубу, щоб помилуватися кравидом.
Наш корабл неспшно повернули в залив, який був щльно набитий судами всляких мастей: вд торгових до вйськових, вд маленьких шхун до галеонв першого рангу.
Тут там снували невелик купецьк корабл... Шастали вертк гберлнгськ шняки... На прикол стояли шикарн ельфйськ яхти... Неподалеку несли вахту клька вйськових сторожових бригв. Вд всього цього великого рзноманття починала йти обертом голова.
Поява Новограда на берез цього залива справа випадкова. Так поясняв пдпоручик, один з молодших офцерв нашого судна. Навколо нього тод збрався чималий натовп слухачв,
а вн, очевидно радий тому, охоче розповдав усляк байки та стор.Отже, поява Новограда, з слв пдпоручика, справа випадкова. Не зруйнували б сто рокв тому стару столицю Кан, не було б цього мста, а бля заливу, як ранше стояло б невелике поселення Велетнвка.
– А ви не знали?
– з хитрим примруженням на обличч питав балакучий пдпоручик. Вн хвацько пдкручував вуса та весело посмхався. - Так тут з давнх-давен снував невеличкий мисливський хутр... Жив на ньому такий соб Ладислав на прзвисько Вовкодав. А вже пзнше цей хутр розрсся до села... будинкв близько до трьохсот...
– А чому Велетнвка?
– спитав хтось з слухачв.
– Нхаз його зна... сього не пам'ятаю... Розповм вам краще, як мсце для ново столиц вибирали... Отже, видали указ, мовляв, треба з канйських алодв вдписатися о можливих зручних мсцях... де, що та куди... почалося змагання, бо вс хотли мати у себе столицю. Умойр, й нгос... багато хто... Однак на Рад обрали довол нейтральне мсце. Спочатку, правда хотли стару фортецю Горшок перебудувати, але передумали. стала Велетнвка Новоградом. Збрали з усх алодв Лги рзних майстрв, направили х на будвництво... Скажу вам, що мсто виросло досить швидко. Та зараз продовжу старанно будуватися.
Новоград, з слв пдпоручика, був вдразу роздлений на три головних квартали. Один з них - Ельфйський - найкрасивший та чистший серед нших. Його вддали майстрам з Тнебри й вони перетворили болото (а на мсц кварталу дйсно було невеличке болото) в суцльне архтектурне чудо.
Крм цього кварталу, були ще Канйський та Гберлнгський.
– нод там так хащ, що хай Сарн милу!
– посмхався пдпоручик.
– Якщо у ельфв все зрозумло заблукати серед вулиць майже не можливо, то в Канйському, а тим паче Гберлнгському кварталах - сам Нхаз ногу злама. Бльш-менш влучно побудован це Шляхтянська вулиця... Велика Гайова, Старокутвська... Багато народу живе на Малй Глинянй, на Торговиц... Там взагал непогано. А ось на Хлбну, Псочну... Рвну, чи Над'ярну краще вноч не заходити. Можна не тльки без грошей залишитись...
Пдпоручик знову пдкрутив вуса та недвозначно посмхнувся. Потм трохи розповв про нш частини столиц. Вони через свою замале значення, швидше служили додатками до головних.
У Новоград крм людей проживало чимало всляких рас: ельфв, гберлнгв, навть вльних гоблнв. До реч останнх в Новоград ставало рк вд рку все бльше. Немало х ткало з Хадагансько мпер та оселялося в столиц. Мсцева влада навть дозволили цй рас побудувати власну каплицю та проводити там служби. На Нижньоспадськй вулиц, бля Баштово площ, гоблнам дали привлей на розмщення власних дрбних крамниць та грошових меняйлень, чи бачрень, як х прозивали ельфи.
Навколо ж Новограда продовжили розростатися передмстя та слобдки, в яких оселялось чимало прижджих з нших алодв та мсць Лги.
Все це зараз знову пригадалося, ледь я побачив порт Новограда.
До реч, тльки-но ми вдйшли вд атолу, як всм пасажирам було об'явлено про поголвний перепис. Каптан дав наказ занести наш дан, щоб потм передати х до столично влади. Питали про все: звдки, чим займався, чи родич в Новоград, або десь ще... Потм всм пообцяли по приходу до Новограда допомогти. Розмстити по притулках. Тих, хто мав яксь навички, тут же зазивали пти до цеховикв. Нбито там бралися всляко допомогти бженцям з алоду Клемента.
– Якщо ви виршите залишитись в Новоград, - повдомляв писар кожному з пасажирв, з яким вв бесду, - то столична влада обця рк не збирати з вас ценз. Влаштутесь, закрпитесь, станете повноправним жителем мста... вже потм почнете платити податки, як вс.
Шукали серед народу вонв. Я взагал вд всього вдхрестився. Заявив, що не планую надовго затримуватись в столиц. Писар було спробував мене розговорити, але наткнувшись на недобрий погляд, тут же це припинив.
Отже, ми наближались до порту. Серед роззяв, що зачаровано роздивлялися гавань, я помтив фгуру Першосвта. Пдйшов до нього, торкнувся плеча та поцкавився: