Проза

ЖАНРЫ

Популярные авторы

Художниця
7.33
рейтинг книги
Якщо говорити відверто, то про цей свій шедевр вона мріяла давно. Образ картини, назву якій вона вигадала ще в дитинстві, зародився, напевно, разом із нею самою ще в маминій утробі. Він ріс і змінювався, як змінювалася вона сама, інколи зникав, губився, а тоді заполонював її фантазію знову - чи то разом із новим шаленим коханням, чи то під враженням від якоїсь чергової подорожі. Як тільки Неждана перший раз узяла в руки олівець, вона знала, що колись обов’язково закарбує образ цього феєричного видива.…
Теплі історії про дива, коханих і рідних
8.00
рейтинг книги
Ця книжка — продовження серії «Теплі історії…» , розпочатої Надійкою Гербіш ( «Теплі історії до кави» , 2012; «Теплі історії до шоколаду» , 2013). Задум її народився з бажання виявити найрізноманітніші відтінки див, великих і маленьких, що відбуваються в нас, із нами, в довкіллі. На адресу видавництва й безпосередньо до Надійки надійшло чимало листів з історіями про дива. Ми відібрали найцікавіші з них. Ці оповіді й замальовки зігрівають душу затишком і позитивом, вони невеличкі за обсягом, уміло…
Щоденник моєї секретарки
6.60
рейтинг книги
— Хмаринка! Твоя улюблена! — Ти що, ревнуєш? — посміхнувся я. — Іще не вистачало! До кого? До цієї шмакодявки? Навіть не думай! Ти краще почитай, що вона пише у службовому документі! Криваво-яскравий ніготь підчепив чергову порцію сторінок. В очі трапив величенький запис акуратним почерком. «Сьогодні знову вдягла бабусине намисто. І Катерина Петрівна до мене цілий день не чіплялася. Навіть не підходила ні разу. Значить я правильно помітила — це намисто відганяє Катерину Петрівну. Треба іще…
Так пахла та конюшина
7.12
рейтинг книги
— Послухай, хочу тобі признатися… Хочу тобі признатися в гріхові… Насторожився: — В якому ще там гріхові? Хіба ти… — Так… Раз у житті зрадила тобі… — Не бреши! — Зрадила з одним… ну… з одним… — Ти брешеш! Брешеш! — закричав він і аж злякався сили свого голосу. Він хотів сказати: «Як же це? Ти мені зрадила? Ти не могла цього вчинити… Як ти могла? Я ж тобі ніколи…» Вона хотіла сказати: «Все… вже пізно… Я сказала це і тепер пізно заперечувати… Мушу…
На білому світі
5.75
рейтинг книги
Так, це була Степка. Він познайомився з нею восени, коли повернувся з армії. Власне, знав її і раніше, але тоді це було мале прудконоге дівчисько, на яке ніхто з хлопців не звертав уваги. — Чого ти сюди прийшла, Степко? — Я хотіла побачити тебе. — Навіщо? — Аби ти знав, що я є… — Я знаю… — То чому ж навіть не глянув жодного разу?.. Я приходила вчора і сьогодні… до тебе… — До мене? — здивувався Платон. — З того часу, як ти повернувся з армії, мені завжди хочеться бачити тебе,— довірливо подивилась…
Теплі історії до кави
6.89
рейтинг книги
За якусь хвилю вона простягла дівчині велике біле горня, розцяцьковане волошками. Духмяний напій парою струменів уверх і лоскотав ніздрі. Бабуся знов усміхнулася й тихо проказала: - Пий, моя доню, липовий цвіт, то ліпший лік від сердечних бід. Мар’яна не знала, що їй на те відповісти, бо ніжність так щеміла в грудях, що слова не відшукувалися. Але на подвір’ї загавкав Бровко, і бабуся, так само мовчки, як завжди, взяла якусь каструльку й почимчикувала надвір. ВОКЗАЛЬНА КАВА…
Забуття..
5.40
рейтинг книги
Останнім часом він взагалі не розумів, що з ним відбувається. Іноді крик виривався із його грудей, але все частіше вже приходив спокій. Риси її обличчя стиралися, висихали в його пам*яті, немов літній дощ висихає на вологій сухій траві. Так, здається, кінчилася весна, літо, літо...Літо? Запитував він сам себе..А що далі? Навіщо усе це? Дійсно, напевне, найгірще, що може трапитися з людиною в його віці - це тиша, мертва тиша, яка вкрала всі почуття і сховала їх у ранок, сірий ранок.. Він любив ранок..…
Жанры:

Проза

:

эссе

.
Пошукi будучынi
5.00
рейтинг книги
- Чаго глядзець, - сказала Волечка i рухава сабралася рушыць дадому. Я вельмi добра аж дагэтуль памятаю тыя яе словы: хiба яна магла тады падумаць, што гэта едзе на старой растрэсенай фурманцы яе лёс?.. Фурманка спынiлася на дарозе ў мястэчка, непадалёку ад Волечкi, якая ўжо выводзiла на тую ж дарогу свайго каня. Усё гэта было даволi дзiўнае. На старым, пазвязваным дротам i вяроўкамi возе стаяла зачыненая труна, на ёй, у задку воза, спiною к каню, сядзеў нейкi чалавек. Гэта была iстота, на якую…
Стотридцятитрьоххвилинний бог
5.00
рейтинг книги
А що, я не скаржуся: вона готує їсти, прибирає, ще й ходить у крамницю. З кожним днем нам ставало веселіше, ми починали розмовляти (о, Боже! Невже?) Я не їм м‘яса. Коли вона дізналася, то була здивована. Клала білок до борщу у вигляді квасолі та парила сою у великій каструлі. Її задовольняло усе. Коді ніколи не скаржилася та не злилася. Вона не показувала жодних емоцій та ніколи не виказувала себе. Не заважала, коли я працювала. Вона навіть слухала українську музику. Здавалося б: no problem …
Білявчик
5.00
рейтинг книги
— Ур-ра! — губки й оченята знов заплигнули мені на шию. — Ух ти ж який… авторитарний! — я скинула його з себе, як мадам горжетку. — Давай руку. Іди чемно і не кохайся, поки не просять. — Тож тепер нас стало двоє: я і Білявчик. Так і в партію вступати не страшно. — Мабуть, крім Маркеса нічого й не читав? — галантно спитала я. — Палковніку нікто нє пішет… — зацвірінчав Білявчик. — А куди ми йдемо? — Цить. Побачимо, — сказала…
Твоя дитинка
4.60
рейтинг книги
Бо те твоє кохання… Ох! Не треба, - захочеш ти виправдатися у власних очах, - бо справжнє кохання не повинно вiдпускати! Воно має за мене триматися! Хiба нi? - накручуватимеш себе. - Мейне лiбе! Iх бiн зо фро! (Моя дорога! Я дуже радий!) - Iх аух! (Я також!) - Мохтест ду унзере Колна дом зеєн? (Хочеш подивитися наш кельнський собор?) - Я. Натюрлiх. (Так, звичайно.) - Дан ком раус. (Тодi виходь.) Ти вийдеш з авто. I ви стоятимете удвох із цим чужим усмiхненим…
Славка
4.50
рейтинг книги
Наша міліція жила у лісі. Та й райрада ховалася там само, ховалася від своїх зимових дітей. Але в мене кинули яблуком, і я кинула пакет із флейтою об землю і підняла очі на високі поверхи. На шостому із балкона визирала маленька відчайдушна рожа. Рожа щось кричала, видно, матюкалася, але було толком не чути. — Та щоб я здіхла! — закричала я. — Я тут іду на цю музику! Я щойно прийшла зі школи! У мене іще й клас гімназичний із шістьма уроками і продльонкою! Я дома не поїла! Там нема! Я із ніг падаю!…
Месник
4.25
рейтинг книги
Ніхто із села не жив у шкільному гуртожитку, як більшість хлопців з інших навколишніх сіл. Село взагалі було хоч і маленьким, але норовливим. Нижче гідності було жителям села кому-небудь вклонятися. Тому-то і не знаходили спільної мови місцеві голови і з районним начальством, і з обласним, тому-то і змінювалися голови часто. Змінювалися часто – та все по колу. Пробували було прислати чужака. Ненадовго: не витримав – сам утік. А дітвора дивилася на дорослих, особливо хлопці. Таким гонористим було…
Пан Зривко
3.40
рейтинг книги
Сон його був міцним, коротким, проте напрочуд продуктивним. Він вирішив будь-що знайти малого небораку і за будь-яку ціну спіймати, щоб потім ходити з кумедним ліліпутом по ярмарках і показувати за гроші. Чомусь саме така ідея використання маленького чоловічка в синьому костюмі й білому картузі з порожньої пляшки сформувалась у Афанасія в голові на важкий ранок понеділка, а як відомо, в понеділок ранки не приносять нічого доброго. Щоб втілити свій грандіозний план у життя – нове, яскраве і багате…
Жанры:

Проза

:

рассказ

.
Сестра
4.00
рейтинг книги
– Сестро! – каже брат. – Коли твоя ласка, позич мені грошей! Як буду жив, зароблю – оддам, а вмру, то бог тобі оддасть! Я й позичила йому ті гроші, що за хату й за худобу взяла, та ніби в нас і в хаті повеселішало: і брат заговорить, і братова всміхнеться, й дітвора бубонить, регочеться. Я радію: «Слава господові, що і в нас, як і в людей благодатно!» Купив мій брат худобу, став потроху розживаться. Ми з братом щиро любилися зроду, змалку. Щоб посваритись або скривдити одно одного, крий боже!…
Недопите мартіні б’янко
4.00
рейтинг книги
Мабуть, справа тут була не в квартирах і не в будинках, а у відчутті пов’язаності з тими стінами, у яких живеш. Так, ніби з часом відбувалися певні взаємопроникнення живого і неживого. Іноді Юстині здавалося, що якби її батько жив не в потворній бетонній висотці на околиці міста, а у старому будинку середмістя, він подолав би свою залежність від алкоголю і не помер би так рано. Таке відчуття посилювалося в ній у сонячні й привітні ранки, коли вона, вийшовши з темного під’їзду, раптом ніби вперше…
Жанры:

Проза

:

рассказ

.
Нічний потяг
4.00
рейтинг книги
– Гуляймо! – посміхнулась вона і приєднала свій внесок до нашої трапези. Я гріла руки об підсклянник, присьорбуючи гарячий солодкий чай, присмачений коньяком, і позирала, як сусідка жує печиво та закушує його скибочками мандарина. Голову все ще не відпускало, і не було сил заводити розмови «для годиться», але попутниця раптом заговорила сама. – Ви не зважайте! Пийте, як ваша душа бажає. Я знаю, що трохи коньяку знімає спазм, пийте, воно попустить. Якщо нормальний коньяк, то воно й направду помічне…
Жанры:

Проза

:

рассказ

.
Таємний сад
5.00
рейтинг книги
З таким переконанням Седрик постає перед дідусем. І саме ця дитяча щирість поволі змінює зачерствіле серце старого графа. Крок за кроком у «нечистородному» американському хлопчикові, якому мусить передати титул, оскільки «кращих» спадкоємців у нього немає, граф відкриває свого рідного внука. Отак на схилі літ сер Доринкорт відкрив у собі вміння любити… Властиво, усі «дитячі» повісті Френсіс Бернет є справжньою школою любови — і то не лише для дітей і підлітків, але й для дорослих. Діти у її книгах…
ПОПУЛЯРНЫЕ КНИГИ
Наследник павшего дома. Том II
5.00
рейтинг книги
На чёрном композите располагались чётко очерченные блоки цвета тёмного золота. Причём не ради показухи: такого цвета был сам изменённый маной металл. Они имели форму выпуклых дугой лезвий с загнутым кончиком. По всей поверхности тянулся замысловатый геометрический узор, скорее всего функциональный — каналы течения маны по зачарованию. — До чего необычный дизайн… и, я догадываюсь, он должен быть парным? — Верно, — кивнул Фафнир. Дальнейшие пояснения не нужны, намёк понятен. Не стал задерживаться…
Центр силы
5.00
рейтинг книги
И когда Артём, подняв взгляд, увидел впереди белый цилиндр Алтаря Вознаграждения, он радостно улыбнулся: — Живём, Паш! — Существуем! — хрипло поправил его приятель. — Это, брат, ваще не жизнь… — Жизнь! Алтарь! — Артём успел придержать друга, заваливавшегося на бок, и помог ему устоять на ногах. — Видишь, впереди… Всего метров двести осталось! — Тёма, блин… Так чего мы встали то?! — удивился Паша и даже как-то приободрился. — Двигаем! И они двинули. Еле переставляя ноги, запинаясь, падая,…
Имя нам Легион. Том 4
5.00
рейтинг книги
— Почему до сих пор не готово?! — закричал шеф. — Три часа прошло! Ты же обычно сразу справляешься! — Там обычно американское или китайское дерьмо, а здесь стоит какая-то непробиваемая защита! — успел ответить Елисей, прежде чем звонкая оплеуха опрокинула его на грязный пол. — Замотивируйте его работать лучше, и чтобы через час всё было готово! Главное, пальцы ему не сломайте! — бросил шеф через плечо своим верным шестёркам и несколько минут наблюдал, как скорчившегося парня обрабатывали ногами,…
Мужчина не моей мечты
8.30
рейтинг книги
Глава 1 — Ты… — Яростный женский вопль бесцеремонно разорвал сонную тишину, выдергивая меня из блаженной полудремы. — Мерзавка! Страдальчески поморщилась, но открывать глаза, а тем более переворачиваться с живота на спину, чтобы полюбоваться на скандалистку, не спешила. Да и чего я там не видела? Как очередная вздорная тетка вдохновенно и громогласно, на все побережье, кого-то отчитывает? Все-таки люди — удивительные существа. Весь год ждут отпуска, а потом, вместо того чтобы безмятежно наслаждаться…
Мастер Разума
6.20
рейтинг книги
Подходит, останавливается напротив меня, сложив руки на груди. — Тебя убивает ловушка, созданная твоим братом. Одна из лучших его разработок. Что? Пытаюсь открыть рот, но тело меня больше не слушается. А ублюдок кивает. — Он жив. И работает вместе с нами. Как видишь, твой брат оказался умнее. Знаешь, кто жив ещё? Любовь всей твоей жизни. Она с ним. Это не может быть правдой. Нет! Брат всегда был скользким типом. Но не настолько. — А теперь ты умрёшь. Прощай. Видишь, даже не можешь пафосно…
Бастард
5.00
рейтинг книги
Мама отлипает от меня, целует в щёку и сквозь слёзы смеётся. — Как ты? Болит что-нибудь? Мгновение прислушиваюсь к ощущениям и мотаю головой. — Нет. — Скоро придут врачи и проверят тебя. Точно хорошо себя чувствуешь? — Да. Можешь дать зеркало? Я чувствую себя странно. Первичная адаптация ещё идёт, по телу носятся болючие мурашки, мышцы тут и там сводит мелкой судорогой. Но решаю ничего не говорить. Не хочу, чтобы мама переживала. Удивительно. Я моментально принял Анну как свою мать.…
Кодекс Крови. Книга VI
5.00
рейтинг книги
Через минуту няня и Марк снова шли по площади. В сумочке у девушки лежал флакончин духов, а малыш крепко сжимал в руке пистолет. Они уносили с собой "любовь и "смелость", подаренные щедрой Ягг. Однако эти приятные сами по себе дары не гарантировали (к нашему огромному сожалению) им счатья до конца дней. Народ все прибывал и прибывал на ярмарочную площадь. Один за другим Грета внимала с полок свои подарки. Денег с покупателей она, как любая уважающая себя волшебница, не брала, чем вызывала у одних…
Третий Генерал: Том III
5.00
рейтинг книги
И меня трогает его забота обо мне. Он желает мне лучшей доли, чтобы я лишний раз не рисковал и всё такое. Однако такая у меня судьба, мне придётся идти рука об руку с риском много лет, прежде чем добьюсь своей итоговой цели и смогу наконец-то уйти на покой. У дверей в кабинет мы с Максимом на время расстались: он пошёл по делам, а я зашёл внутрь. — Здравствуй княже, — сказал я. — Здравствуй Никита. Проходи, присаживайся. Ну прямо дежавю. Прохожу и сажусь на уже знакомое кресло. — Выходит,…
Вперед в прошлое 9
5.00
рейтинг книги
Доллары, подаренные Гоги, я отправил в пятницу в Москву, заказал деду, который понемногу расхаживался, два пака кофе — больше не надо, рынок перенасытился, и неделю можно пропустить. Плюс сорок, что принесет мастерская, плюс пятьдесят — моя доля с фруктов, и на запчасти хватит. Каналья по моему совету взял четверых парней, они работали парами два через два и получали зарплату как стажеры. Когда будет ясно, кто самый толковый, можно подумать и о расширении. Как раз к тому времени свободные деньги…
Газлайтер. Том 6
5.00
рейтинг книги
Ну я и смотрю. Мда, прямо съемки «Планеты обезьян». — В общем… — протягиваю задумчиво. — Да? — тут же подскакивает на месте Степан. — Придумал? — Придумал, что мне нужно подкрепить мозг, — киваю. — Чем-нибудь сладким и вкусным. Желательно, вафли с карамелью или малиновый тортик. Запить — раф-кофе с сахаром. Много сахара. Степан выслушивает мои пожелания с каменным лицом, потом берет трубку телефона и, вызвав дежурного, требует принести банку сгущенки с хлебом и кипяток с чайными пакетиками.…
Идеальный мир для Лекаря 17
5.00
рейтинг книги
Серия:
#17 Лекарь
Через минуту няня и Марк снова шли по площади. В сумочке у девушки лежал флакончин духов, а малыш крепко сжимал в руке пистолет. Они уносили с собой "любовь и "смелость", подаренные щедрой Ягг. Однако эти приятные сами по себе дары не гарантировали (к нашему огромному сожалению) им счатья до конца дней. Народ все прибывал и прибывал на ярмарочную площадь. Один за другим Грета внимала с полок свои подарки. Денег с покупателей она, как любая уважающая себя волшебница, не брала, чем вызывала у одних…
#НенавистьЛюбовь
6.33
рейтинг книги
Пролог Ненависть как пустота. В ночном клубе было многолюдно, шумно и весело. На подсвеченной неоном сцене толпу заводили извивающиеся красивые девушки в откровенных нарядах, разноцветные лучи били по телам танцующих, световые импульсы вспыхивали над их головами и растворялись, словно гаснущие звезды, а музыка звучала так громко, что басы заставляли вибрировать легкие. Стоящий за пультом известный ди-джей умело задавал ритм и заводил толпу. Его специально пригласили на частную вечеринку,…
Барону наплевать на правила
5.00
рейтинг книги
Такие ситуации были скорее не правилом, а исключением. Каждый прорыв становился событием. Но, по моему мнению, их опасность была преувеличена. По большому счёту, это просто монстры. Да, они вырвались на свободу, а их единственная цель — уничтожить всё живое, что встретится им на пути. В этом они ничем не отличаются от обычных обитателей Брешей. А их я за свою карьеру Искателя убил несколько тысяч! Единственное отличие — это в том, что, оказавшись на свободе, они могут нанести вред мирным…
Имя нам Легион. Том 15
5.00
рейтинг книги
— А неважно! С тобой везде весело, что в вонючем жучином логове, что на наполненном снобами балу! — Эльсийка поднималась по лестнице, убивая бросающихся на неё богомолов точными попаданиями в шею. Когда у неё закончились патроны, снова перешла на ближний бой, используя оторванные лапы в качестве грозного оружия. — Дашь мне пять минут? Я почти добралась до точки эвакуации. — Конечно, жду тебя по этим координатам. — Скинул ей ближайшую к станции «Синдиката» планету с Башней Легиона, оттуда лететь…