5.00
рейтинг книги
Серия:
Драматична сцена
Рiд її, плем'я i ймення само. В гаю святому у нiч Артемiдину Жертву таємну приносили ми, Там показала нам в сяєвi срiбному Сюю дiвчину богиня сама. Iфiгенiя тим часом бере велику чарку в одної з дiвчат і фiал у другої, третя дiвчина наливає їй в чарку вино, четверта - олiй у фiал, Іфiгенiя зливає вино i олiй на вогонь, потiм посипає олтар свяченим ячменем та сiллю, беручи те з кошикiв, що подають дiвчата. I ф i г е н i я
(приносячи жертву) Вчуй мене, ясна богине, …
5.00
рейтинг книги
- А чого мені в поле? - питає їжачиха. - Знаєш, я з Зайцем маємо бігати наввипередки. - Чи ти, чоловіче, з глузду з'їхав? - скрикнула їжачиха.- Ти з Зайцем хочеш наввипередки бігати? - Авжеж хочу. І ти мусиш мені допомогти. Що мала їжачиха робити? Зібралася й пішла з чоловіком. А дорогою їжак і мовить до неї: - Бачиш оцю довгу ниву? Тут мають бути наші перегони. Заєць бігтиме одною борозною, а я другою. Відтіля, з гори, починаємо бігти. Отже, ти стань…
5.00
рейтинг книги
Не побачимося вже ніколи, Ти прийми від мене на прощання Сей один мій заповіт батьківський: Коли випаде тобі дорога, І ти йтимеш попри церкву божу, І в тій церкві буде служба божа, Не минай ти церкви в жоднім разі І достій, аж служба закінчиться". Се сказавши, він вернув додому. Син же, живучи в того вельможі, Не занедбував тих слів ніколи. Так минуло часу не більш року. І от раз юнак той припадково
Здибав у якімось закамарку Свою паню, а вельможі жінку, В блудодійстві…
5.00
рейтинг книги
Серия:
Доросла серія
Я й раніше чимало писала про свою сім’ю, але тоді і мати, і брати були ще живі, і я лише мимохіть писала про деякі речі, ніколи не переходячи до суті. Історії мого життя не існує. Її просто немає. Ніколи не було відправної точки. Нема й життєвого шляху, жодної чіткої лінії. Лише розлогі місця, з ілюзією, мовби там хтось був, але це неправда, нема там нікого. Я вже більш-менш описала історію моєї юності, точніше, її невеличкого фрагменту, тож за ним можна про щось здогадатися — звісно, я маю…
5.00
рейтинг книги
Деякий час намагався прослідкувати долю названого рукопису, та втомився й від цього. Шквал моїх листів до італійських університетів приносив лише невтішні відповіді. Якось я навіть подався на цвинтарі Гебзе, Дженнетхісара, Ускюдара, щоб віднайти ім'я людини, котра написала книгу, не наважившися вказати своє ім'я, але й ці пошуки були марними. Я поставив крапку на своїх розслідуваннях та написав статтю для енциклопедії, виходячи лише з самого рукопису. Як і очікував, статтю не взяли до друку, і не…
5.00
рейтинг книги
І раптом немов щільна пов’язка впала з моїх очей. Все навкруги освітилося до найменших подробиць: далека лінія синюваточорних навколишніх гір, коричньовий хаос каміння базальтового котлована, двері землянок, замасковані в скелях, навіть червонуваті проводи польових телефонів, протягнуті по камінню. Мені здалося, що далеко на весті здійнялася димляча райдужна куля, яка з величезною швидкістю летіла в чорне небо. Куля неслася вгору, перетворюючись у рухливий стовп димного різноколірного вогню.…
5.00
рейтинг книги
2 Грім серед ясного неба викликав би менший подив, ніж ця подія. Лейтенант Кованьков, Альоша Кованьков утік із Східного Берліна в Західний і попросив там політичного притулку. Це було неймовірно. В це неможливо було повірити. Але ось минула вже година, як у штабі радянської військової частини, розташованої в Східному Берліні, розпочалися заняття, а стіл Кованькова стояв пустий. Опівдні офіцери штабу, з’юрмившись біля приймача, прослухали повторне повідомлення західнонімецької радіостанції про…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#3 Скіфи
Якійсь багатій кіріїсі з Мірмекія чи Тірітаки зробилося зле, вона впала на бруківку, двоє робів, покидавши кошики з добром, ледве підважили її собі на пелчі й понесли під колонаду хорому Ахілла Посідонія. Савмак подумав, чому ж цар Перісад дозволяє лепрофорам заходити до города стольного, він уже збирався висловити своє обурення й уголос, та лоґоґраф стиснув йому зап'ясток і шепнув: — Бачиш отого? — Котрого? — Другого з-одзаду! — Ну? Сумна вервечка прокажених, розпуджуючи…
5.00
рейтинг книги
Словом, Діана була з категорії тих, хто свято вірив: існує лише показане по телевізору. Злочин є, бо його показали. Кари нема, бо про неї не сказали. Проста логіка. … Батьки дали їй красиве аристократичне ім’я, називали принцесою. Тільки якщо вона справді принцеса, то саме зараз як раз поділяє участь більшості принцес, замкнених у кам’яних вежах високих замків. Крім оригінального імені дівчина мала ще привабливу зовнішність, і тут уже не батьки постаралися — природа. У дівчини вистачало мізків,…
5.00
рейтинг книги
– Ну й козлетон! – беручись за уші, сказав Карамазов. Ніяк він не погодиться, що йому співати не можна. Ганна спідлоба подивилась на Дмитрія. – Мені здається, що я не помиляюсь, називаючи твоїх нових знайомих нахабками, – промовила вона. – Чи, може, ти думаєш, що це не вони зачепили товариша Вовчика? Ганна нарочито висловилась різко: вона викликала чоловіка на одвертість. Безперечно, вони, – спокійно й лаконічно сказав Карамазов. – Ти вгадала. Відповідь, як і треба було чекати, не задовольнила…
5.00
рейтинг книги
Мишел се промъкна до една свободна масичка в ъгъла и поръча първото си питие за вечерта. Гневът й пролича след час и още няколко питиета. Зениците й се разшириха, а бялото на очите й започна да порозовява. Тя вдигна пръст към минаващата покрай масата сервитьорка, която я беше обслужила предишния път. Единственото й желание беше да открие обект за яростта, изпълваща всяка клетка от тялото й. Облиза солта от ръба на чашата си, изправи се и отметна назад дългата си гарвановочерна коса. Очите й бавно…
5.00
рейтинг книги
На тротуарі теля. Три фігури, що мають наче одно обличчя, в синіх штанах "під студента", заганяють в калюжу теля. Теля не хоче, підійма хвіст, лупить налякані очі, а коли їм нарешті вдається і чотири тоненькі ніжки розбивають на бризки собор, управу і суд та грузнуть в болоті, дурний ображаючий сміх наче твердне у сірій мряці і важко спадає в стоячі води калюжі. Потому вони ще плювали: хто переплюне калюжу. Антін не чекав. Щось каламутне осідало на серці. Воно починалося вдома, а кінчалося…
5.00
рейтинг книги
Одної днини старий мідник пішов до міста, забувши зачинити свою хату. Кравець подався до тестьової кімнати, радий, що може заспокоїти свою цікавість. Здивований, майже з острахом роздивлявся він по кімнаті, оглядав кождий кусок дроту, міді, заліза… Все видавалось йому незвичайним. Аж ось межи всілякими струментами вглядів він кругленьку, невелику штучку, котра якось дивно стукотіла і сичала. Спершу подумав він, що то йому почулося. Вхопив машинку в руки, приклав до одного вуха — стукотить; приклав…
5.00
рейтинг книги
Емене тихесенько, навшпиньках, почала закрадатися до одинокої, як і вона, ропухи. Але жаба помітила непроханого гостя і шубовснула у воду, витягши задні ноги та піднявши зо дна стовп намулу. Дівчина стала над ковбаню й дивилась, як поволі осідав намул і вода очищалась. Але й се видалось їй нудним. Емене скинула з ніг капці, затиснула поміж коліна червоні шаровари і почала мити ноги. Сліпуче сонце осявало струнку постать татарки, грало на рудих, свіжопофарбованих косах, жовтому халаті і червоних…
5.00
рейтинг книги
Невже він сього ніколи не бачив? Було якось чудно і по-новому приємно, що лоскотали чоло холодні краплі, що спливало на нього зелене світло, що в серці стало так само спокійно, як і на небі… Довго не міг заснути. На другий день прокинувсь пізно — і перша думка була про лист. Побіг до хазяйки і одчинив двері. — Добридень! Ніхто не приносив до мене листа? — Ай! Високе, чисто жіноче і різко-дзвінке, воно в блискавку злилось з рожевим тілом та з лопотом ніг. Ляснули двері і — стало пусто.…
5.00
рейтинг книги
— Чому нi? Берiть собi, котру схочете. То вона i взяла мене, i завезла з собою од роду мого, од родини. Без мене i батько i мати померли; без мене рiд увесь перевiвся. Зосталась я сама одна у свiтi. Жила я в панiї рокiв з п'ять. Спершу я сама була в неї, а далi, як уже столовникiв завелося багато, панi взяла свою крiпосну молодицю з дочкою. Доти панi їх держала у якихсь приятелiв своїх, бо в неї, окрiм сього двору, не було нi садиби, анi кроку землi своєї: усе спродане, — тiльки оцю…
5.00
рейтинг книги
— Така… А сега — професорът беше възбуден, — а сега наблюдавайте. — С бързо движение той удари по кокосовия орех, почти без никакви усилия — и го разби на парчета. Отломките се разпиляха встрани, а млякото се събра във вдлъбнатината. Генералът гледаше с изумление ту камъка, ту Ка, ту натрошения кокосов орех. — Заклевам се в Слънцето, Ка! Това е направо забележително! Силата на човека се увеличава стократно, сега вече никой няма да се страхува от динозаврите. Сега вече…
5.00
рейтинг книги
— Злочест си, приятелю — отговори Дик, — щом злословиш така и за твоя добър господар, и за нашия крал. Крал Хари 8 — слава богу! — е пак с ума си и ще подреди всичко мирно и тихо. А колкото до сър Даниъл — много си храбър зад гърба му. Аз няма да те издам, но стига си приказвал! — Не казвам нищо лошо за вас, мастър Ричард — отговори селянинът. — Вие сте още момче, а когато пораснете, ще видите, че джобът ви е празен. Едно ще кажа още: господ да е…
5.00
рейтинг книги
Ці околиці, як я вже казав, складалися з піщаних дюн та «лінків» — цим словом шотландці називають піски, зарослі дерном і, отже, непорушні. Будинок стояв на рівній ділянці, позад нього слалися зарості пригнутої вітром бузини, а від моря його відокремлювало плутане мереживо дюн. Над пісками підносилася бастіоном скеляста круча, утворюючи мис поміж двох неглибоких заток; трохи далі за лінією прибою стриміла серед води ще одна урвиста скеля. При відпливі проступали широкою стягою сипкі піски, недобрим…
5.00
рейтинг книги
Сон приходить, муркочучи, лагідний, рідний, ніжний сон — як визволення. Чад і сморід, утома й біль лишаються самі по собі, а душа сама по собі. Тепер її охопило інше почуття — хвилююче почуття радости, відроджене десь з глибини, нікому не висловлюване, але таке, що колись було. Воно було. Почуття радости, що витискає сльози зворушення. Лише те почуття тепер приправлене гіркотою й іронією… От вони машерують. А навколо — квіти… квіти… квіти… Сонячний Львів. Величезні юрбища. Люди на бальконах і…
ПОПУЛЯРНЫЕ КНИГИ
5.00
рейтинг книги
Серия:
#7 Видящий смерть
Когда Зубастик закрыл пасть, вокруг лежали лишь обгоревшие трупы. Что ж, он их убил, но не сожрал, так что навряд ли от такого регат станет кровожадным, как его дикие сородичи. Запахло жареным мясом… Я заглянул внутрь длинного фургона. Как Макар и сказал, никаких коробок с артефактами внутри не было. И вообще, этот автомобиль перевозил какую-то старую мебель… — Пойдём водилу допросим! Пока он не сбежал! — позади раздался голос призрака. — Куда он сбежит? К регатам в лес? — обернувшись, спросил…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#2 Планетарный десант
— А ты не торопился, барон, — честно говоря, я почему-то ожидал увидеть Панфилова, куратора нашего сектора, но сейчас на меня смотрел незнакомый мужчина в возрасте, причём в форме службы внутренней безопасности станции. И, судя по знакам отличия, не самой низкой должности, но и не самой большой. — Всего хорошего! — стоило только ему открыть рот, как я отключил связь. На консоли замигала лампочка вызова, и я нажал подтверждение. — Похоже, какой-то сбой… Вот заработало, — незнакомец, увидев,…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#6 Антикризисный Актив
Именно так, даже если считать информацией самые популярные темы в этих ваших интернетах! Ну, то есть, порно и котиков. Конечно, у кибернетической цивилизации вся информация упакована компактнее и экономичнее, чем у кожаных мешков с мясом и костями, но её — то бишь, информации — у неё всё равно куда больше. Много-много больше! Станция без названия — зато с числовым тридцатизначным кодом, который никому не нужен и неинтересен, потому что давно зашит где-то в маршрутизаторах и никогда не был конечным…
5.00
рейтинг книги
— Постарайтесь не забыть, — вполголоса проговорил я, когда Камбулат забрался на место водителя. — Я понимаю, что будет непросто, но… — Сделаем. Будет исполнено, ваша светлость, — отозвался Поплавский. На этот раз без тени улыбки на лице. Когда доходило до дела, он умел перевоплощаться моментально, разом превращаясь из весельчака и балагура в кого-то другого. Внимательного, собранного и взрослого. Уже не мальчишку, а настоящего дворянина и офицера, которому я мог доверить и свою тайну, и вещи…
6.67
рейтинг книги
— Держись крепче. Они сейчас кухню выбирают :-D — 0_0 какую? Зачем? — В дом. В котором они жить вместе планируют :-D — Даже не знаю, что сказать… как говорится, что сказать, если нечего говорить. Ёлки, а спать-то как хочется… — Мелкий, а вали-ка ты домой! Вспомни Буратино! — Кто это? — Мда, похоже кто-то рос сиротой :- Сказка детская. Это такой деревянный человечек. Его папа в школу послал, а он учебники продал и на вырученные деньги в театр пошёл. В итоге, стал хозяином своего кукольного…
5.40
рейтинг книги
Магия чистых душ Приехали! — Анна Сергеевна! Ну, теть Ань! — В сонные мысли ворвался голос Николая, моего водителя на нынешние сутки. При посторонних Коля никогда не позволял себе панибратство, но мы сейчас ехали одни, фельдшеров как всегда не хватало. Николай был сыном моей кузины, племянником, короче. И Николай звучало для него слишком пафосно, попроще его все звали Колян, а ещё мать звала его охламоном. И было ему от роду 23 года, имел за плечами три года Политеха, затем попала вожжа…
7.00
рейтинг книги
Серия:
#3 Архил...?
— Починить? — Спросил Архонт у Сергея, когда вылез из машины. — Попробуй. — Смотря на возможный источник питьевой воды, разрешил он. Волна изменений прокатилась по деревне. — Ёпть! — Не удержался один из водителей от восклицания. Шофёры уже привыкли к разным чудесам. Ночное зрение и живая вода были известны, похоже, всей стране. То, что техника за время всего пути ни разу не сломалась и не требовала дозаправки, их тоже не удивляло. За всем этим следил Архонт по поручению Сергея. Однако одномоментное…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#5 Фронтир
Я коротко кивнул, на корабле много осталось. При мне лазер Старших плюс три запасные ячейки, а также Магнетар и две наплечные пушки. У Бэна плазменная пушка плюс парочка пистолетов. Штурмовой скаф и Руми, хорошо я дроида в сервисе оставил, ждут на Оркусе. — Нужен корабль, запасные скафы, больше пушек. Часть денег потерял, да? — Ну… четыре ляма на кошельке оставлял, — Шериф вздохнул и покосился на меня, когда я застонал, схватившись за голову. — Муссон, блин. Только сейчас вспомнил про документы…
7.29
рейтинг книги
Серия:
#12 Сердце дракона
Глава 1035 Огромный тронный зал был пуст и чист. И это сочетание внушало одновременно и трепет перед его величием и тоску перед тем, как безлюдно оказалось место, где некогда звенели пиры и балы, прославившие дворец столицы Ласкана на все Семь Империй. Теперь же единственным, что звенело среди высоких стен, мраморных плит зеркально гладкого пола, колонн, фонтанов и даже маленьких садов в этом прекрасно зале, были шпоры капитана кавалерийского корпуса. В черных, покрытых сажей и копотью доспехах,…
6.80
рейтинг книги
Серия:
#1 Камень
Глава 1 - Что предлагаешь делать? – спросил высокопоставленный чиновник у своего приближенного. - Оставить всё как есть, мой господин, и постепенно подталкивать к нужным решениям. Молодой человек поступил в МИУ, сейчас нам его будет контролировать гораздо проще. – ровным голосом ответил внешне ничем не примечательный человек. - Хорошо, я согласен. Доклад каждую неделю. – хозяин кабинета давал понять, что аудиенция закончена. Помощник понял всё правильно, молча поклонился, и покинул роскошный…
5.00
рейтинг книги
Серия:
#1 Сумеречный стрелок
Через минуту няня и Марк снова шли по площади. В сумочке у девушки лежал флакончин духов, а малыш крепко сжимал в руке пистолет. Они уносили с собой "любовь и "смелость", подаренные щедрой Ягг. Однако эти приятные сами по себе дары не гарантировали (к нашему огромному сожалению) им счатья до конца дней. Народ все прибывал и прибывал на ярмарочную площадь. Один за другим Грета внимала с полок свои подарки. Денег с покупателей она, как любая уважающая себя волшебница, не брала, чем вызывала у одних…
5.25
рейтинг книги
Серия:
#6 Гром над миром
Annotation Карты брошены на стол и враги решили нанести свой удар, открыто выступив на стороне Тьмы. Обычный отдых, превратился для юного бога, в очередную битву со злом, в которой для того, что бы победить, надо сделать ход, который может унести жизни его родных. И как поступит наш герой? Приключения Владислава Громова продолжаются. Тимур Машуков Пролог Глава 1 Глава 2 Глава 3 Глава 4 Глава 5 Глава 6
Глава 7 Глава 8 Глава 9 Глава 10 Глава 11 Глава 12 Глава…
7.62
рейтинг книги
Серия:
#1 Высшая Речь
Ох, если бы не ошейник и не эта тварь, что продала меня, вы все бы тут на коленях ползали и корчились в муках перед носителем Высшей речи. Хорошо хоть успел перерезать глотку этой суке, иначе для меня все закончилось бы еще раньше. Гадство! Разрази меня Бездна! Грёбаный ошейник! Грёбаный яд! Вот ведь шлюха дьявола! А я тоже хорош — подставился как пацан. Отец и мать, если вы наблюдаете за мной из необъятной пропасти, простите своего нерадивого сына. Вдруг захотелось резко остановиться и подчиниться,…
5.00
рейтинг книги
Annotation Нет, ну что за невезение! Меня отравили в моём мире, дав прожить совсем немного в любящей семье. Но и получив второй шанс на жизнь, меня и в этом мире пытаются убить. Ну, уж нет! Несмотря на то, что я получила в наследство слабое, неприспособленное для жизни тело, я смогу выжить и добиться успеха в новой жизни. Ведь я дочь Бориса Климова, а не босяка какого-нибудь! Вдова на выданье Глава 1 Глава 2 Глава 3 Глава 4
Глава 5 Глава 6 Глава 7 Глава 8 Глава 9 …